|
|
Концепція розвитку Гідрометслужби
|
КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПРОГРАМИ ТЕХНІЧНОГО І ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма За оцінкою експертів Всесвітньої метеорологічної організації (далі - ВМО) за період з 1991 по 2000 роки більше 70% матеріальних втрат і близько 90% випадків постраждання людей на Земній кулі від природного лиха спричинені небезпечними природними явищами, зумовленими метеорологічними та гідрологічними чинниками. Небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища (зливи, шквали, річкові повені, різкі зміни погоди тощо) щорічно завдають значної шкоди галузям економіки та населенню України. За даними МНС України, протягом 2000 – 2006 років в Україні тільки обліковані збитки від надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня, що пов’язані із небезпечними і стихійними гідрометеорологічними явищами, становили більше ніж 5,5 млрд. гривень. Фактичні збитки, що понесли окремі галузі економіки та населення України від несприятливих гідрометеорологічних умов, були значно більшими. Сільське, водне, лісове господарство, енергетика, всі види транспорту, будівництво та комунальне господарство, рекреаційна та туристична індустрії, системи зв’язку і Збройні Сили не можуть нормально функціонувати без своєчасного та якісного гідрометеорологічного забезпечення, яке здійснює гідрометеорологічна служба. Велике значення має також інформація про забруднення атмосферного повітря, морських та поверхневих вод суші, яка отримується на базовій мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища гідрометеорологічної служби. Таким чином, інформація гідрометеорологічної служби про поточні та прогнозовані гідрометеорологічні умови, забруднення навколишнього природного середовища є одним із факторів, що визначають сталий соціально-економічний розвиток та безпеку держави. Україна є членом ВМО, нею підписано Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, Конвенцію про оперативне оповіщення у разі ядерної аварії, Віденську конвенцію про охорону озонового шару, Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату тощо. Виконання зобов’язань щодо участі України в міжнародних організаціях та договорах неможливе без даних гідрометеорологічних спостережень і прогнозів, а також спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, які здійснює гідрометеорологічна служба. Основою діяльності гідрометеорологічної служби є функціонування цілісної державної системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, яка являє собою комплексну багаторівневу вимірювально-інформаційну систему, призначену для проведення систематичних інструментальних спостережень за гідрометеорологічними умовами, станом атмосфери, забрудненням довкілля, а також для забезпечення споживачів даними спостережень та прогнозами. Система спостережень дає змогу отримувати понад 70 різних видів інформації, зокрема, метеорологічної, аерологічної, метеорологічної радіолокаційної, агрометеорологічної, гідрологічної, а також дані про стан забруднення повітря, поверхневих і морських вод у пунктах базової мережі спостережень. Основу системи спостережень складають 126 метеорологічних, 28 авіаметеорологічних та 9 аерологічних станцій, 25 гідрологічних станцій і підрозділів, 14 морських, 3 спеціалізовані агрометеорологічні, 2 водно-балансові, 2 селестокові, 2 сніголавинні станції, озерні станції на водосховищах, а також близько 470 гідрометеорологічних постів. Базові спостереження за забрудненням атмосферного повітря ведуться на 162 стаціонарних постах у 53 містах, атмосферних опадів – у 33, снігового покриву – у 54 населених пунктах, поверхневих вод суші – у 240 пунктах, морських вод – у 97 пунктах, ґрунтів – у 56 адміністративних районах. Функціонує розгалужена мережа з 293 пунктів спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля. 114 метеорологічних станцій України включені до каталогу станцій спостережень ВМО. При цьому, синоптична інформація із 37 станцій через Глобальну систему телезв’язку оперативно надається для глобального світового обміну. Щорічно організації гідрометеорологічної служби готують і надають органам виконавчої влади, галузям економіки, засобам масової інформації близько 270 тисяч метеорологічних, гідрологічних, агрометеорологічних, авіаметеорологічних прогнозів, понад 2 тисячі оперативних інформацій та доповідей, більш ніж 6 тисяч щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, понад 950 агрометеорологічних бюлетенів і бюлетенів за сільськогосподарський рік, майже 5 тисяч штормових попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища. У середньому за рік обслуговується понад 80 тисяч літако-вильотів цивільної авіації. Разом з тим, головною проблемою у діяльності гідрометеорологічної служби, що знижує рівень гідрометеорологічного забезпечення галузей економіки та населення, є недостатня справджуваність та завчасність гідрометеорологічних прогнозів. За цим показником гідрометеорологічна служба України відстає від потреб сьогодення і поступається гідрометеорологічним службам не тільки розвинутих країн світу, але й таких країн – сусідів як Польща, Румунія, Словаччина. Так, середня справджуваність метеорологічних прогнозів і попереджень, які були складені організаціями гідрометеорологічної служби у 2006 році, становила: для короткострокових прогнозів - 90%, для середньострокових прогнозів – 89%, для довгострокових прогнозів –56%. У той час у національних гідрометеорологічних службах розвинутих країн ці показники досягають відповідно 96%, 92% та 70%. Завчасність метеорологічних прогнозів в 2006 році становила: для середньострокових прогнозів – не більше 240 годин, для довгострокових прогнозів – не більше 30 діб. У національних гідрометеорологічних службах розвинутих країн ці показники досягають відповідно 360 годин та 180 діб. Дуже обмежені можливості гідрометеорологічної служби України щодо завчасного прогнозування таких стихійних гідрометеорологічних явищ, як катастрофічні зливи, шквали, смерчі, швидкоплинні паводки на гірських річках Українських Карпат та Криму. Не відповідає сучасним вимогам рівень технічного оснащення базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, що значною мірою унеможливлює виконання завдань, покладених на гідрометеорологічну службу, як одного із суб’єктів державної системи моніторингу довкілля. Вимагають розширення види спостережень та удосконалення форми гідрометеорологічного забезпечення відповідно до зростаючих вимог споживачів інформації та прогнозів гідрометеорологічної служби. На розв’язання проблеми підвищення якості забезпечення органів виконавчої влади усіх рівнів, галузей економіки і населення інформацією та прогнозами гідрометеорологічної служби спрямована державна цільова програма. Розв’язання цієї проблеми, як необхідної умови належного виконання завдань та функцій, що покладаються державою на гідрометеорологічну службу, має загальнодержавне значення, так як відповідає пріоритетам державної політики у сфері національної безпеки, гідрометеорологічної діяльності, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, охорони навколишнього природного середовища. Це знайшло своє відображення у низці законодавчих та нормативно-правових актів, зокрема: Законах України „Про охорону навколишнього природного середовища” (ст. 22 і 25), „Про гідрометеорологічну діяльність” (ст. 3), „Про основи національної безпеки України” (ст.8), „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” (ст.9 і 21), Водному кодексі України (ст. 21, 26, 28, 108); Указі Президента України від 15 березня 2002 року №243 „Про заходи щодо забезпечення ефективного прогнозування повеней та паводків та ліквідації їх наслідків”; постановах Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року „Про Положення про державну систему моніторингу довкілля”, від 20 грудня 2004 року № 1702 „Про затвердження Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав”. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом Основні причини виникнення проблеми, що знижує ефективність роботи гідрометеорологічної служби та негативно позначається на якості гідрометеорологічного забезпечення, мають технічний і фінансовий характер. Причини технічного характеру: моральна застарілість та фізична зношеність засобів вимірювальної техніки, що використовується в гідрометеорологічній службі. Переважна більшість з 25 тисяч засобів вимірювальної техніки розроблена 30-40 років тому і не відповідає міжнародним стандартам, зокрема, вимогам ВМО та Міжнародної організації цивільної авіації. Більше ніж 90% засобів вимірювальної техніки працюють з продовженим строком експлуатації, а близько 50% – потребують термінової заміни; практична відсутність сучасних автоматизованих технологій проведення спостережень, гідрометеорологічного прогнозування та забезпечення; відсутність в Україні до 2000 року галузі гідрометеорологічного приладобудування; недостатня державна підтримка галузі гідрометеорологічного приладобудування та аналітичного приладобудування для контролю за забрудненням навколишнього природного середовища. Причини фінансового характеру: бюджетне фінансування гідрометеорологічної служби не перевищувало 53% від її потреб, а в окремі роки воно складало лише 30% від необхідних коштів. При цьому в бюджетних запитах потреби гідрометеорологічної служби включалися лише у тому випадку, якщо вони були передбачені відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто не враховувався увесь спектр проблем, що потребують розв’язання та відповідного фінансування. У першу чергу, це стосується основної бюджетної програми гідрометеорологічної служби - „Гідрометеорологічна діяльність”. За цією бюджетною програмою практично не виділялися капітальні видатки із загального фонду державного бюджету на закупівлю засобів вимірювальної техніки. Не вдалося досягти кардинальної модернізації гідрометеорологічної служби в рамках Державної програми науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень і базових спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища ( далі - програма „Метеорологія”), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1996 року № 579 та продовженої до 2006 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1600. Обмежене фінансування програми (близько 3 % від обсягів, передбачених на виконання її завдань відповідно до постанови Кабінету Міністрів України та повна відсутність капітальних видатків) унеможливило виконання передбачених завдань, не дозволило переоснастити гідрометеорологічну службу сучасними засобами вимірювань та технологіями проведення спостережень і прогнозування, що були розроблені в результаті успішного виконання 24 науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. За рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету вдалося закупити засоби вимірювальної техніки в обсязі, що становить лише 12% від потреби гідрометеорологічної служби. Не вдалося здійснити заходи з технічного переоснащення системи спостережень і прогнозування в рамках виконання гідрометеорологічною службою окремих завдань Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002 – 2006 роки та прогноз до 2015 року (державний замовник – Держводгосп), Програми комплексного розвитку Українського Придунав’я на 2004 – 2010 роки (державний замовник – Мінекономіки), Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року (державний замовник – Держводгосп). Причина цьому – відсутність цільового фінансування за вказаними програмами. Фінансування заходів та завдань вказаних державних цільових програм здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми „Розвиток споруд і засобів гідрометеорологічних спостережень і прогнозування на річках і водоймах”. Кошти направлялися на недопущення подальшого зниження якості гідрометеорологічних спостережень і прогнозування. Заходи із технічного переоснащення системи спостережень і прогнозування не виконувались. Обсяг коштів спеціального фонду державного бюджету, які гідрометеорологічна служба отримує за надання платних послуг споживачам, дозволяв підтримувати лише мінімально можливий технічний стан приладів та обладнання, в першу чергу тих, що встановлені на мережі авіаційних метеорологічних станцій. МНС не має наявних матеріально-технічних і фінансових ресурсів для розв’язання проблеми переоснащення такої високотехнологічної та науково-ємної галузі як гідрометеорологічна служба, засобами галузевого управління. Зважаючи на загальнодержавне значення вирішення проблеми поліпшення якості гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади, Збройних Сил, галузей економіки та населення України, неможливість розв’язати цю проблему засобами галузевого управління, постала потреба у розробці Державної цільової економічної програми технічного і технологічного переоснащення та наукового забезпечення гідрометеорологічної служби. У рамках державної цільової програми передбачається виконати наступні завдання і заходи. Підвищити якість та розширити види спостережень, що проводяться на системі гідрометеорологічних спостережень та базовій мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища шляхом переоснащення: метеорологічної радіолокаційної мережі спостережень - допплерівськими метеорологічними радіолокаторами, створення єдиного метеорологічного радіолокаційного поля в Україні та його інтеграції в Європейське радіолокаційне поле; мережі авіаційних метеорологічних станцій - автоматизованими системами вимірювань, обробки та доведення інформації; мережі аерологічних спостережень - радіотеодолітними вимірювальними комплексами; наземної метеорологічної мережі спостережень - автоматизованими метеорологічними станціями; гідрологічної мережі спостережень - автоматизованими гідрометеорологічними постами; морської прибережної гідрометеорологічної мережі спостережень - автоматизованими морськими станціями; спеціалізованої мережі спостережень (агрометеорологічних, водно- балансових, озерних сніголавинних, селестокових станцій); базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища та аналітичних лабораторій. Крім того, передбачається: запровадження нових додаткових видів спостережень, зокрема, за ультрафіолетовим випромінюванням, атмосферною електрикою тощо; придбання пересувних гідрометеорологічних станцій та аналітичних лабораторій; удосконалення наземних систем прийому інформації зі штучних геостаціонарних і полярно - орбітальних супутників Землі; модернізація та розвиток системи зв’язку і передачі інформації з пунктів проведення вимірювань; оснащення навігаційним обладнанням, гідрометеорологічними та гідрохімічними засобами вимірювальної техніки експедиційних суден. Підвищити справджуваність і завчасність гідрометеорологічних прогнозів, якість гідрометеорологічного забезпечення споживачів шляхом: впровадження сучасних інформаційних і геоінформаційних моделюючих систем і технологій відстеження, аналізу та прогнозування гідрометеорологічних процесів і явищ; оснащення Українського гідрометеорологічного центру суперкомп'ютером та впровадження сучасної чисельної моделі прогнозу погоди; вдосконалення відповідно до міжнародних стандартів інформаційної інфраструктури гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування; розширення номенклатури та підвищення якості послуг з гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування споживачів, зокрема, інформацією і рекомендаціями для населення з питань планування відпочинку, раціонального і безпечного використання геліоатмосферних ресурсів для ведення приватного (фермерського) виробництва, відпочинку, лікування тощо; розширення форм та методів спеціалізованого гідрометеорологічного обслуговування погодозалежних галузей економіки; впровадження сучасних інформаційно-мережних технологій з урахуванням функціонування майбутньої єдиної національної інформаційної мережі гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування як складової частини Глобальної інформаційної системи ВМО. Здійснити заходи з розвитку прикладних наукових досліджень та науково-методичного забезпечення впровадження нових технологій шляхом: розробки нових та удосконалення існуючих моделей і методів оцінювання та прогнозування гідрометеорологічних умов; розробки нових та удосконалення існуючих методів оцінки забруднення атмосферного повітря, поверхневих та морських вод; розвитку міждисциплінарних досліджень із оцінки економічного ефекту застосування гідрометеорологічної інформації та прогнозів в окремих галузях економіки України; розробки нових та удосконалення існуючих автоматизованих технологій, систем, методик, апаратури та приладів вимірювання гідрометеорологічних та геофізичних параметрів; удосконалення методик і технологій калібрування, повірки та підтримання належного технічного стану засобів вимірювальної техніки та контрольно-вимірювальної апаратури з метою підвищення їх надійності. Заходи, що передбачається виконати за Програмою, відсутні в інших державних цільових програмах, що діють в Україні. Мета Програми Метою Програми є розв’язання найважливішої проблеми у сфері гідрометеорологічної діяльності - досягнення адекватного сучасним вимогам рівня забезпечення органів державної влади і управління, галузей економіки, Збройних Сил, населення України інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов, попередженнями про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища, а також інформацією про стан забруднення навколишнього природного середовища, що можливо в результаті технічного і технологічного переоснащення гідрометеорологічної служби. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів При визначенні оптимального варіанта розв’язання проблеми було проаналізовано: досвід проведення модернізації національних гідрометеорологічних служб Польщі, Румунії, Словаччини; організація роботи з розв’язання проблеми підвищення якості гідрометеорологічного забезпечення у гідрометеорологічних службах Російської Федерації та Республіці Білорусь; результати, отримані за державною програмою „Метеорологія” в 1997 – 2006 роках з розробки вітчизняних засобів вимірювальної техніки; можливості українських науково-дослідних установ і підприємств, а також закордонних виробників щодо розробки та організації серійного виробництва засобів вимірювальної техніки, виконання гарантійних зобов’язань з проведення ремонтно - профілактичних робіт з урахуванням вартості товарів, робіт та послуг. Аналіз показав, що можливі два основні варіанти розв’язання проблеми. Перший варіант передбачає придбання переважної більшості технічних засобів та технологій у закордонних виробників, зокрема, із Фінляндії, Німеччини, США тощо. Таким шляхом модернізували свої гідрометеорологічні служби Польща, Румунія, Словаччина. До недоліків цього варіанту слід віднести: більшу вартість (на 20-25%) закордонних засобів вимірювальної техніки; необхідність значних валютних витрат на придбання технічних засобів, а в подальшому – запасних частин до них; залежність у майбутньому гідрометеорологічної служби України від закордонних виробників при підтримці працездатності, оновленні та удосконаленні засобів вимірювальної техніки. Цей варіант фактично орієнтований на підтримку закордонного товаровиробника. Другий варіант передбачає: здійснення переоснащення гідрометеорологічної служби переважно вітчизняними засобами вимірювальної техніки та технологіями, що вже розроблені за програмою „Метеорологія” або будуть розроблені в рамках виконання цієї програми; придбання за кордоном лише тих технічних засобів та технологій, які найближчими роками не можуть бути виготовлені в Україні: метеорологічних радіолокаторів допплерівського типу, суперкомп’ютера і прикладного програмного забезпечення для впровадження в Українському гідрометеорологічному центрі чисельної моделі прогнозу погоди. Другий варіант є більш оптимальним тому, що: враховує коротко- та довготермінові інтереси гідрометеорологічної служби України щодо здійснення її технічного і технологічного переоснащення, підтримання працездатності, подальшого оновлення техніки та технологій; забезпечує економію бюджетних коштів та валютних ресурсів держави за рахунок впровадження вітчизняних засобів вимірювальної техніки, вартість яких менша за вартість зарубіжних аналогів; використовує результати виконаних в Україні державних цільових науково-технічних програм з розробки та освоєння мікроелектронних технологій і створення високоточних первинних перетворювачів, у тому числі гідрометеорологічних сенсорів; забезпечує зміцнення конкурентноспроможності вітчизняних підприємств, що працюють у галузі гідрометеорологічного приладобудування. Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми На підставі проведення порівняльного аналізу оптимальним варіантом вирішення проблеми пропонується здійснити технічне і технологічне переоснащення та посилення наукового забезпечення гідрометеорологічної служби шляхом реалізації державної цільової економічної програми, в рамках якої передбачається: завершити розробку засобів вимірювальної техніки і технологій, які не вдалося розробити у зв’язку з відсутністю необхідного фінансування в період виконання програми „Метеорологія”; організувати на українських підприємствах серійне виробництво розроблених засобів вимірювальної техніки; придбати та впровадити в гідрометеорологічній службі в основному вітчизняні технічні засоби і технології; придбати за кордоном та впровадити в гідрометеорологічній службі окремі технічні засоби і технології, які найближчими роками не можуть бути виготовлені в Україні; виконати ряд прикладних наукових досліджень, спрямованих на удосконалення методів та технологій проведення спостережень і прогнозування, науково-методичне забезпечення впровадження нових технологій. Реалізація завдань Програми буде здійснюватись шляхом проведення організаційних заходів з виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, закупівлі і впровадження в організаціях гідрометеорологічної служби засобів вимірювальної техніки та технологій. Строк виконання Програми – 2009 – 2013 роки. Протягом цього періоду планується виконати заходи, передбачені основними завданнями Програми. Державним замовником Програми є МНС, яке звітується перед Кабінетом Міністрів України та Мінекономіки про результати її виконання. Відбір виконавців робіт та постачальників техніки та технологій буде здійснюватись на конкурсних засадах відповідно до чинного законодавства. Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності У результаті реалізації Програми передбачається: підвищити якість забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, галузей економіки, Збройних Сил та населення інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов, а також інформацією про стан забруднення навколишнього природного середовища; підвищити справджуваність гідрометеорологічних прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища до відповідного рівня національних гідрометеорологічних служб розвинутих країн світу, зокрема, досягти справджуваності короткострокових прогнозів погоди – 96%, середньострокових – 92%, довгострокових – 70%; збільшити завчасність гідрометеорологічних прогнозів, зокрема, досягти завчасності середньострокових прогнозів погоди – до 360 годин, довгострокових прогнозів погоди – до 180 діб; започаткувати нові додаткові види спостережень; розширити форми та методи спеціалізованого гідрометеорологічного обслуговування погодозалежних галузей економіки. У рамках виконання завдання із підвищення якості та розширення видів спостережень, що проводяться на системі гідрометеорологічних спостережень та базовій мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, передбачається закупити та впровадити в експлуатацію: допплерівські метеорологічні радіолокатори для створення єдиного метеорологічного радіолокаційного поля в Україні та інтегрування його в Європейське радіолокаційне поле; автоматизовані метеорологічні авіаційні комплекси АМАС - Авіа-2, в тому числі для першочергового переоснащення міжнародних аеропортів України, а також багатофукціональні аерологічні комплекси Радіотеодоліт-УЛ на загальну суму 152,9 млн. грн.; автоматизовані гідрометеорологічні пости, автоматизовані метеорологічні, морські прибережні та спеціалізовані станції, засоби вимірювальної техніки, вихідні еталони і допоміжне обладнання, а також пересувні гідрометеорологічні та аналітичні станції на загальну суму 177,2 млн. грн.; автоматизовані вимірювальні системи, прилади та комплекси для забезпечення спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, в тому числі - радіаційним, а також для переоснащення експедиційних суден на загальну суму 33,9 млн. грн.; У рамках виконання завдання з підвищення справджуваності та завчасності гідрометеорологічних прогнозів і попереджень про стихійні гідрометеорологічні явища, якості гідрометеорологічного забезпечення споживачів передбачається: встановити в Українському гідрометеорологічному центрі суперкомп’ютер та впровадити чисельну модель прогнозу погоди на загальну суму 20,0 млн. грн.; впровадити в організаціях гідрометслужби системи прогнозування, збору, обробки та архівації інформації, ведення баз даних, системи прийому інформації із штучних супутників Землі, а також створити сучасну систему телезв’язку як складову частину Глобальної системи телезв’язку ВМО на загальну суму 16,0 млн. гривень. У рамках виконання завдання з розвитку прикладних наукових досліджень та науково-методичного забезпечення впровадження нових технологій передбачається: виконати 38 дослідно-конструкторських робіт з розробки автоматизованих засобів вимірювальної техніки, провести державні приймальні випробування, внести розроблені зразки техніки до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, організувати їх серійне виробництво на українських підприємствах; розробити та впровадити у виробничу діяльність моделі прогнозування погоди, небезпечних і стихійних метеорологічних явищ з необхідною завчасністю, створити підсистему локальних мереж для оброблення інформації, моделювання і прогнозування гідрометеорологічних процесів, розробити методи агрометеорологічних прогнозів за даними наземної та супутникової інформації, розробити методики прогнозування забруднення навколишнього природного середовища та методики виконання вимірювань показників і інградієнтів забруднення, розробити автоматизовані басейнові інформаційно-прогностичні ГІС- орієнтовані технології гідрологічного прогнозування. Виконання Програми сприятиме: підвищенню справджуваності та збільшенню завчасності гідрометеорологічних прогнозів, у тому числі, прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища; підвищенню якості та оперативності гідрометеорологічного забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, галузей економіки, Збройних Сил та населення; зменшенню збитків, що несуть галузі економіки та населення України від небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, несприятливих умов погоди; розширенню видів та удосконаленню форм спеціалізованого гідрометеорологічного забезпечення споживачів; організації в Україні серійного виробництва гідрометеорологічних та аналітичних приладів, що зміцнить науковий і виробничий потенціал держави, дасть змогу підтримати вітчизняних товаровиробників, надасть їм можливість вийти зі своєю продукцією на міжнародний ринок. Оцінка економічної ефективності (ефекту) від реалізації Програми виконана експертами Світового банку із залученням фахівців гідрометеорологічної служби, МНС, Мінагрополітики, Мінтрансв’язку, Мінпаливенерго, деяких інших погодозалежних галузей економіки методом аналогії та методом галузевих оцінок у рамках пілотного дослідження „Оцінка економічної ефективності Програми технічного і технологічного розвитку гідрометеорологічної служби України”. Результати дослідження показали, що додатковий середньорічний економічний ефект від поліпшення гідрометеорологічного забезпечення галузей економіки та населення України, що буде здійснено в результаті реалізації Програми складе від 180 (метод аналогії) до 635 (метод галузевих оцінок) млн. грн., а економічна ефективність вкладення інвестицій у Програму за семирічний період складе від 1:3,1 до 1:10,8, тобто кожна вкладена гривня матиме віддачу від 3,1 до 10,8 гривень. Зокрема, лише за рахунок меншої вартості вітчизняних приладів та експлуатаційних витрат на їх обслуговування, очікується економія бюджетних коштів у сумі близько 35,0 млн. гривень. Реальна економічна вигода для держави від реалізації програми буде більшою, так як у цих оцінках не враховано додатковий економічний ефект, що отримують від поліпшення гідрометеорологічного забезпечення такі напрями господарювання як ведення приватних (фермерських) господарств і розвиток туристичної галузі. Таким чином, сума коштів, передбачених для реалізації Програми, буде значно меншою від суми матеріальних збитків для економіки та населення України внаслідок несприятливих гідрометеорологічних умов, яких вдасться уникнути завдяки підвищенню точності та завчасності прогнозів і попереджень. Результати дослідження були заслухані та отримали схвалення на семінарі, що відбувся 19 червня 2007 р. у представництві Світового банку у м. Києві за участю представників Секретаріату Кабінету Міністрів України, Мінфіну, Мінекономіки, Мінагрополітики, Мінприроди, Мінпаливенерго, Мінтрансзв’язку, Держводгоспу, Київської обласної державної адміністрації, НЕК „Укренерго”, громадських організацій і засобів масової інформації. Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, інших надходжень, не заборонених чинним законодавством. Орієнтовний обсяг коштів державного бюджету, необхідних для виконання Програми, становить близько 457 млн. грн., із них на: виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт - 57,0 млн. грн.; закупівлю вітчизняних засобів вимірювальної техніки і технологій - 295,0 млн. грн.; закупівлю закордонних засобів вимірювальної техніки і технологій -105,0 млн. гривень. Планується наступний орієнтовний розподіл коштів за програмою у розрізі загального і спеціального фонду державного бюджету та по роках: загальний фонд державного бюджету: 2009 р. – 25, 0 млн. грн.; 2010 р. – 41,0 млн. грн.; 2011 р. – 51,0 млн. грн.; 2012 р. – 107 млн. грн.; 2013 р. – 216 млн. грн.; всього – 440 млн. грн.; спеціальний фонд державного бюджету: 2009 р. – 3, 0 млн. грн.; 2010 р. – 3,2 млн. грн.; 2011 р. – 3,4 млн. грн.; 2012 р. – 3,7 млн. грн.; 2013 р. – 3,7 млн. грн.; всього – 17,0 млн. гривень. Загальні трудовитрати на виконання завдань Програми орієнтовно оцінені на підставі прогнозних показників зростання заробітної плати працівників бюджетних установ, які викладені у постанові Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 року №1359 „Про прогноз показників зведеного бюджету країни за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008-2010 роки” та з урахуванням середньої заробітної плати у сфері наукової діяльності та у виробничій сфері. Оцінка показала, що загальні трудовитрати складуть близько 3300 людино-років. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми технічного і технологічного розвитку гідрометеорологічної служби” 1. Обґрунтування необхідності прийняття акта За оцінкою експертів Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), за період з 1991 по 2000 роки більше 70% матеріальних втрат і близько 90% випадків завдання шкоди людям на Земній кулі від природного лиха спричинені небезпечними і стихійними метеорологічними та гідрологічними явищами. За даними МНС, протягом 2000 – 2006 років в Україні обліковані збитки від надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня, пов’язані із небезпечними і стихійними гідрометеорологічними явищами, становили більше ніж 5,5 млрд. гривень. Фактичні збитки, що понесли окремі галузі економіки та населення України від несприятливих гідрометеорологічних умов, були значно більшими. Переважна більшість галузей економіки залежить від гідрометеорологічних умов. Сільське, водне, лісове господарство, енергетика, наземний, морський і авіаційний транспорт, будівництво та комунальне господарство, рекреаційна та туристична індустрія, системи зв’язку і Збройні Сили не можуть нормально функціонувати без своєчасного та якісного гідрометеорологічного забезпечення, яке здійснює гідрометеорологічна служба. Інформація гідрометеорологічної служби широко використовується також при оцінці соціально-економічних та екологічних наслідків можливих змін клімату, оцінці стану довкілля, розробці державних та регіональних екологічних програм. Таким чином, інформація гідрометеорологічної служби про поточні та прогнозовані гідрометеорологічні умови, забруднення навколишнього природного середовища є одним із факторів, що визначають сталий соціально-економічний розвиток та безпеку держави. Україна є членом ВМО, нею підписано Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, Конвенцію про оперативне оповіщення у разі ядерної аварії, Віденську конвенцію про охорону озонового шару, Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату тощо. Виконання зобов’язань щодо участі України в міжнародних організаціях та договорах неможливе без даних гідрометеорологічних спостережень і прогнозів, а також спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, які здійснює національна гідрометеорологічна служба. Разом з тим, головною проблемою у діяльності гідрометеорологічної служби, що знижує рівень гідрометеорологічного забезпечення галузей економіки та населення, є недостатня справджуваність та завчасність гідрометеорологічних прогнозів. За цим показником гідрометеорологічна служба України відстає від потреб сьогодення і поступається гідрометеорологічним службам не тільки розвинутих країн світу, але й країн- сусідів – Польщі, Румунії, Словаччини. Дуже обмежені можливості гідрометеорологічної служби України щодо завчасного прогнозування таких стихійних гідрометеорологічних явищ як катастрофічні зливи, шквали, смерчі, швидкоплинні паводки на гірських річках Українських Карпат та Криму. Не відповідає сучасним вимогам рівень функціонування базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, що значною мірою унеможливлює виконання завдань, покладених на гідрометеорологічну службу як одного із суб’єктів державної системи моніторингу довкілля. Переважна більшість із 25 тисяч засобів вимірювальної техніки, що використовуються в гідрометеорологічній службі, розроблена 30-40 років тому, морально застаріла і наразі не відповідає сучасним міжнародним стандартам, зокрема, вимогам ВМО та Міжнародної організації цивільної авіації. Більше ніж 90% засобів вимірювальної техніки з продовженим строком експлуатації, а близько 50% – потребують термінової заміни. Основні причини виникнення проблеми, що знижує ефективність роботи гідрометеорологічної служби та негативно позначається на якості гідрометеорологічного забезпечення, є технічного та фінансового характеру. Причини технічного характеру: моральна застарілість та фізична зношеність переважної більшості засобів вимірювальної техніки, що використовується в гідрометеорологічній службі; практична відсутність сучасних автоматизованих технологій проведення спостережень, гідрометеорологічного прогнозування та забезпечення; відсутність в Україні до 2000 року галузі гідрометеорологічного приладобудування; недостатня державна підтримка галузі гідрометеорологічного приладобудування. Причини фінансового характеру: бюджетне фінансування гідрометеорологічної служби не перевищувало 53% її потреб, а в окремі роки воно складало лише 30% необхідних коштів. Практично зовсім не виділялися капітальні видатки із загального фонду державного бюджету на закупівлю засобів вимірювальної техніки. Не вдалося досягти кардинальної модернізації гідрометеорологічної служби в рамках Державної програми науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень і базових спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища (далі - програма „Метеорологія”), що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1996 року № 579 та продовжена до 2006 року постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1600. Обмежене фінансування програми (близько 3 % обсягів, передбачених на виконання її завдань згідно з постановою Кабінету Міністрів України та повна відсутність капітальних видатків) не дозволило переоснастити гідрометеорологічну службу сучасними засобами вимірювань та технологіями проведення спостережень і прогнозування, незважаючи на те що за програмою у повному обсязі виконано 24 науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботи. Розроблені засоби вимірювальної техніки за результатами державних приймальних випробувань занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні. Не отримувала гідрометеорологічна служба цільового фінансування на виконання заходів з переоснащення системи спостережень і прогнозування в рамках Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002 – 2006 роки та прогноз до 2015 року, Програми комплексного розвитку Українського Придунав’я на 2004 – 2010 роки, Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року. Зважаючи на загальнодержавне значення вирішення проблеми поліпшення якості гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади, Збройних Сил, галузей економіки та населення України, неможливість вирішити цю проблему засобами галузевого управління, постала потреба у розробці Державної цільової економічної програми технічного і технологічного розвитку гідрометеорологічної служби. 2. Мета і шляхи її досягнення Метою прийняття акта є розв’язання найважливішої проблеми у сфері гідрометеорологічної діяльності - досягнення відповідно до сучасних вимог рівня забезпечення органів державної влади і управління, галузей економіки, Збройних Сил, населення України інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов, попередженнями про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища, а також інформацією про стан забруднення навколишнього природного середовища, що можливо в результаті технічного і технологічного переоснащення гідрометеорологічної служби. Досягнення мети передбачається здійснити в результаті вирішення наступних основних завдань: підвищення якості та розширення видів спостережень, що проводяться на системі гідрометеорологічних спостережень та базовій мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища; підвищення справджуваності і завчасності гідрометеорологічних прогнозів, якості гідрометеорологічного забезпечення споживачів; здійснення заходів з розвитку прикладних наукових досліджень та науково-методичного забезпечення впровадження нових технологій. Аналіз можливих варіантів розв’язання проблеми, включаючи аналіз досвіду модернізації національних гідрометеорологічних служб Польщі, Румунії, Словаччини, а також аналіз підходів до розв’язання цієї проблеми у Російській Федерації та Республіці Білорусь дає підстави зробити висновок, що найбільш оптимальним варіантом технічного і технологічного розвитку гідрометеорологічної служби в рамках реалізації Програми є: здійснення найбільш актуальних розробок засобів вимірювальної техніки і технологій; організація на українських підприємствах серійного виробництва розроблених засобів вимірювальної техніки; придбання та впровадження в гідрометеорологічній службі в основному вітчизняних технічних засобів і технології; придбання за кордоном та впровадження в гідрометеорологічній службі лише тих технічних засобів і технологій, які в найближчі роки не можуть бути виготовлені в Україні; виконання прикладних наукових досліджень, спрямованих на удосконалення методів та технологій проведення спостережень і прогнозування, науково-методичне забезпечення впровадження нових технологій. Реалізація завдань Програми буде здійснюватись шляхом проведення організаційних заходів з виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, закупівлі і впровадження технічних засобів і технологій. Строк виконання Програми – 2009 – 2013 роки. Державним замовником Програми є МНС, яке звітується перед Кабінетом Міністрів України і Мінекономіки про результати її виконання. Відбір виконавців робіт і постачальників техніки та технологій буде здійснюватись на конкурсних засадах відповідно до чинного законодавства. 3. Правові аспекти Загальні правові, організаційні, економічні та соціальні засади у сфері гідрометеорологічної діяльності в Україні визначені Законом України "Про гідрометеорологічну діяльність", прийнятим Верховною Радою України 18 лютого 1999 року. Питання забезпечення належного рівня виконання завдань, що покладені на гідрометеорологічну службу, відображені у: Законах України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про основи національної безпеки України”, „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, Водному кодексі України ; Указі Президента України від 15 березня 2002 року №243 „Про заходи щодо забезпечення ефективного прогнозування повеней та паводків та ліквідації їх наслідків”; постановах Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 „Про Положення про державну систему моніторингу довкілля”, від 20 грудня 2004 року № 1702 „Про затвердження Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав”. Реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України не передбачає внесення змін до чинних актів або визнання актів такими, що втратили чинність. 4. Фінансово-економічне обґрунтування Попередня оцінка економічної ефективності (ефекту) від реалізації Програми, що виконана експертами Світового банку із залученням фахівців гідрометеорологічної служби, МНС, Мінагрополітики, Мінтрансзв”язку, Мінпаливенерго, деяких інших галузей економіки, показала, що додатковий середньорічний економічний ефект від поліпшення гідрометеорологічного забезпечення галузей економіки та населення України, що буде здійснено в результаті реалізації Програми, складе від 180 (метод аналогії) до 635 (метод галузевих оцінок) млн. гривень, а економічна ефективність вкладення інвестицій у Програму за семирічний період складе від 1:3,1 до 1:10,8, тобто кожна вкладена гривня матиме віддачу від 3,1 до 10,8 гривень. Реальна економічна вигода для держави від реалізації програми може бути більшою, так як в оцінках не враховано додатковий економічний ефект, що отримують від поліпшення гідрометеорологічного забезпечення такі напрямки господарювання як ведення приватних (фермерських) господарств і розвиток туристичної галузі. Орієнтовний загальний обсяг фінансування Програми становить близько 457 млн. гривень. Джерелами фінансового забезпечення передбачаються кошти державного бюджету, інші надходження, не заборонені чинним законодавством. Необхідні обсяги фінансування для реалізації заходів Програми передбачатимуться щороку в бюджетних запитах у розрізі зазначеної цільової державної програми та відповідної бюджетної програми. 5. Позиція заінтересованих органів Мінприроди, Мінтрансзв’язку, Мінпромполітики погодили проект розпорядження Кабінету Міністрів України без зауважень. Мінфін, МОН та Держводгосп погодили проект розпорядження із зауваженнями, які були враховані при його доопрацюванні. 6. Громадське обговорення Проект Концепції державної цільової програми було розміщено для ознайомлення на веб-сторінках МНС, Українського гідрометеорологічного центру. Широке обговорення соціально-економічних наслідків прийняття програми із залученням представників засобів масової інформації, громадських організацій відбулось 19 червня 2007 року на семінарі у представництві Світового банку у м. Києві. Учасники семінару: визнали, що найбільш перспективним шляхом поліпшення гідрометеорологічного забезпечення економіки та населення України на основі технічної модернізації гідрометеорологічної служби є реалізація державної цільової програми; схвалили основні цілі та завдання, викладені у Концепції державної цільової програми. 7. Прогноз результатів У результаті виконання Програми передбачається: підвищити якість забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, галузей економіки, Збройних Сил та населення інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов, попередженнями про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища, а також інформацією про стан забруднення навколишнього природного середовища; підвищити справджуваність гідрометеорологічних прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища до відповідного рівня національних гідрометеорологічних служб розвинутих країн світу, зокрема, досягти справджуваності короткострокових прогнозів погоди – 96%, середньострокових – 92%, довгострокових – 70%; збільшити завчасність гідрометеорологічних прогнозів, зокрема, досягти завчасності середньострокових прогнозів погоди – 360 годин, довгострокових прогнозів погоди – 180 діб; зменшити збитки, що несуть галузі економіки, довкілля та населення України від небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, несприятливих умов погоди; організувати в Україні серійне виробництво гідрометеорологічних та аналітичних приладів, що зміцнить науковий і виробничий потенціал держави, дасть змогу підтримати вітчизняних товаровиробників, надасть їм можливість вийти зі своєю продукцією на міжнародний ринок. Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Н. Шуфрич “____” _____________2007 р. |
||
|
|
www.meteo.com.ua www.meteo.com.ua www.meteo.com.ua www.meteo.com.ua
|
Copyright © 2005 |